By Ми повертаємося у Брайт Фоллс, містечко, в якому 13 років тому зник популярний письменник Алан Уейк. Насправді, тоді зник не лише він, а ціла низка людей. Нещодавно тіла декого з них почали знаходити, всі вони виглядають зумисне убитими, і не старшими ані на день від часу свого зникнення. Це справа для ФБР. Агенти Сага Андерсон і Алекс Кейсі відправляються розслідувати, що за чортівня відбувається у цій глибинці.
Якщо коротко, це одна з найгеніальніших і найбільш мистецьких ігор останніх кількох років.
Це гра з власною артхаусною кінострічкою і власним рок-альбомом. Це гра, творці якої майстерно по колу цитують самі себе і при цьому все одно регулярно інтригуть і вражають новими сюжетними поворотами. Це гра, яка легко поєднує психологічний жах, нуарні детективні кліше, елементи бойовика, сімейну драму і комедію на межі абсурду. Це гра, яка постійно заохочує дивитися на все побачене під різними кутами зору і сумніватися в самій реальності.
Що ми тут робимо?
Частину гри ми проходимо за Сагу, частину – за Уейка. І хоч це невід’ємні половини однієї історії, за настроєм та ігроладом вони відчутно неоднакові.
Алан Уейк блукає у мінливому, схожому на сон, Темному Місці, шукаючи шпарини в просторі і часі щоби пролізти далі. Граючи за Алана, ви будете прориватися крізь кошмар у пошуках натхнення, щоби переписати сюжет, написавши своє Повернення в реальність. Темне Місце відкрито вороже до вас, і виживати в ньому важко: повсюду мінливі підступні тіні, і деякі з них можуть нести справжню загрозу. Але навіть там про вас потурбувалися і зустрінуться созники, які допоможуть вижити.
Тим часом у реальності детектив ФБР Сага Андерсон намагається розслідувати справу зникнення Алана Уейка і знайти раціональне пояснення дичині, що коїться у Брайт Фоллс. Сюжетно Сага не лише допомагає увійти в суть справи тим, хто не грав у попередню частину, але і наближає психоделіку переживань Уейка до чогось більш людяного і приземленого. Окрім того, її сцени бою більш поблажливі. Поміж перестрілками на неї чекатимуть різноманітні шаради, зокрема грайливі загадки у вигляді “колискових” та заховані повсюди уривки інформації про ігровий світ.
У обох є дошки. Алан, як письменник, на своїй намагається за допомогою гравця написати власну втечу, продовжити історію переписуючи сцени, в яких опиняється, з новими ідеями. А Сага намагається зібрати цю історію по шматочках, прочитати, щоби збагнути, як врятувати свою реальність.
“Прокачатися” можна тільки за допомогою дослідження ігрового світу, але працює у обох це фундаментально по-різному. Алан посилює себе і підлаштовує світ чітко розділеними на категорії Словами Сили, а Сага насичує зброю логікою сну з рукописів Алана.
На поверхні
Якщо говорити про більш поверхневі речі – технічну реалізацію, то вона, за винятком пари багів, майже бездоганна.
Бойова частина, на перший погляд схожа на першу гру, але сутички стали значно драматичнішими через зсув жанру в напрямку виживання. Нестача патронів, сила ворогів і принципово різна робота зброї роблять тутешні перестрілки по-справжньому напруженими. За можливості, позичте Dualsense, контролер від PS5, який повністю сумісний з цією грою на ПК і добряче додає бою тактильних деталей.
Графічно – це великий стрибок уперед навіть порівняно з відносно нещодавньою CONTROL. Постановка і робота камери тут на рівні повноцінного голлівудського фільму. А лицьова анімація вражає усіх сучасних розробників.
І, оскільки все ж таки це гра про письменника, не можна не відзначити якість текстів, що помітно вища ніж у будь-якій із попередніх ігор студії Remedy. Випадкові записки, чужі листи, офіційні документи – все виглядає органічним, правдоподібним і цінним для розуміння місця та подій навколо нас. При цьому стиль письма самого Уейка справді легкий до сприйняття, ніби гортаєш нову книжку Стівена Кінга. Але і читати не обов’язково – Уейк може озвучити для вас власні сторінки з усіма правильними акцентами.
Фінське серце
Говорячи про твори Кінга… Alan Wake 2 задовольняє цілу низку ностальгій. У цій грі буде дуже “по-домашньому” усім, хто захоплювався серіалами “Твін Пікс”, “Справжній детектив”, “Сутінкова зона” та “Секретні матеріали”.
Але передовсім це ДУЖЕ фінська гра. Починаючи від того, що природа навколо доволі схожа на Скандинавію, закінчуючи тим, що багато ключових персонажів є представниками фінської діаспори або походять із сусідньої Швеції (яка свого часу панувала над Фінляндією).
Брати Ілмо та Якко Коскела посилаються на фінські звичаї, розповідають про те, як фіни п’ють пиво, і застосовують фінські слова в деяких моментах. Але, вже традиційно, тут обігнав усіх загадковий Ахті, який через слово сипле фінською чи дослівно перекладає фінські прислів’я.
Ще з часів першого “Макса Пейна” та тамтешнього клубу RagnaRock скандинавська та фінська міфологія виринає тут і там. У оригінальній Alan Wake одними з важливих героїв є Тор і Одін Андерсони, невгамовні рокери поважного віку.
І міфологія заповнює дедалі більше простору із появою того самого Ахті у CONTROL (це ім’я бога морів у фіннів). І тим паче тепер, у Alan Wake 2, де нам пояснюють, як саме Одін Андерсон втратив своє око.
Самоцитування
Та імовірно навіть більше за сучасних класиків американського жаху та фінську міфологію Alan Wake 2 цитує твори самої студії Remedy Entertainment. Більше того, гра справляє враження вузла, в якому сходяться досягнення і смисли багатьох попередніх ігор.
Федеральне Бюро Контролю з гри CONTROL дотичне до подій Alan Wake 2 одразу на кількох різних рівнях. Темна версія Нью-Йорка дуже відлунює уже згаданими іграми про Макса Пейна. І, очевидно, персонаж Алекса Кейсі відсилає нас до першої частини Max Payne, де головного героя грала та ж сама комбінація акторів: Джеймс Макаффрі – голос, зовнішність Сема Лейка.
Також Alan Wake 2 активно згадувався ще в Quantum Break, від малобюджетного трейлера до божевільних записів на дошці.
Шериф БРЕЙКер у AW2 – це актор Шон Ешмор, який грав головного героя з Quantum BREAK і який також веде тут дошку з робочими теоріями власного розслідування. Mr. Door – нагадування про Martin Hatch з Quantum Break, персонажа покійного Ланса Реддіка, якій рухався між реальностями. І справді, Девід Хейрвуд, який грає схожого персонажа тут, говорить у дуже подібній на Реддіка манері, хоча сам британець.
У Alan Wake Remastered додано посилання на Watery, фінське село у Alan Wake 2.
CONTROL містив доповнення про Алана Уейка, AWE, а місцевий містичний прибиральник Ахті йде у відпустку у цей самий Watery і опиняється в Alan Wake 2, де у справи втручається те саме Федеральне Бюро Контролю.
Чи ми не забули сказати, що Алан вітається з Ахті так само, як і головна героїня CONTROL?
…загалом, ви можете побачити як масою відсилок Remedy сильно заохочують цей глибинний пошук сенсу в деталях гри. І не розчаровують.
В принципі і сама по собі присутність в кадрі креативного директора студії Сема Лейка – це сворідний бенефіс усього створеного ним дотепер. Це враження лише посилюється після його виступу на церемонії The Game Awards.
Але, на диво, така велика кількість відсилок в процесі гри не видається ані порожнім самолюбуванням, ані повторним використанням старого. Адже гра пропонує нові ідеї, і не менш важливо, ЯК вона це робить.
Ода мистецтву
Alan Wake 2 – це не тільки і не стільки відеогра, скільки твір на межі різних мистецьких форм. Ніде раніше не було настільки органічного переходу між тривимірною грою та епізодами з живими акторами. Майже одразу це сприймається як належне. Ближче до кінця гри у вас навіть буде змога переглянути короткометражку, що перебуває десь між Девідом Лінчем і північноєвропейським артхаусом.
Розробники постійно обігрують тему копіювання мистецтвом реальності і реальністю – мистецтва. Смерть автора тут є водночас метафоричною і буквальною. Символ дерева і символ слова неочікувано віддзеркалюють одне одного. Озеро, Лейк, митець, що грає актора з власним ім’ям у грі, яку він написав… Ця гра – це ще й відверто мовна гра, і цей рівень, імовірно, по-справжньому оцінять лише ті, хто сам є сценаристом, письменником чи поетом.
Музичний хіт
Окремої уваги заслуговує музика. Велику роль, зокрема і суто сюжетну, грає гурт Poets of the Fall, який у світі гри представлений “Старими Богами Асгарду” – пришибленими рокерами на пенсії. Poets of the Fall записували кілька треків і для попередніх ігор Remedy, але у Alan Wake 2 вони перевершують самих себе і пропонують одразу кілька запальних рокових музичних творів, які хочеться слухати знову і знову і навіть поза грою.
Низка інших виконавців також долучилися до запису пісень, які ви слухаєте під кінець кожної частини гри.
Remedy показують цілком новий рівень роботи із ігровими саундтреками, уперше активно співпрацюючи з широким колом різних талановитих митців над ледь не кожною піснею у грі. Трансмедійний підхід сяє в усій красі, адже треки в кінці розділів гри варто слухати повністю, як через настрій, так і через коментар всередині них. Так-так-так, вмикайте субтитри.
Строкатий набір артистів дозволяє діапазон від м’якого і дещо напруженого тріп хопу Poe “This Road”, до попу в RAKEL “Follow You Into The Dark”, від майже естрадних пісень/шансону в Ahti “Yoton Yo” до альтернативного року в ROOS + BERG “No One Left to Love”. До речі, Poe вийшла з відставки саме щоби записати цю колаборацію з Remedy. І ні, вам тільки здається, що в кінці глав за Алана грає одна і та сама пісня. Слова змінюються. На папері не передаси, наскільки це резонує з тонкощами ігрової оповіді. Як і з піснями першого Алана, це можна тільки відчути в резонансі з усім пережитим під час глави.
До речі, Poe – сестра автора романа “House of Leaves”, Марка Данілевськи, який обожнює Сем Лейк. Він дізнався, що сестра письменника написала альбом, натхненний романом, і це був її останній альбом, “Haunted”. Однойменна пісня з цього альбому створила один із найкращих моментів в Alan Wake. І успіх гри і автора надихнув її повернутися з “пенсії”, тільки щоби разом із Семом Лейком, який працював над усією креативною частиною і писав історії, надихнути, написати цей гіпнотичний трек. Навіть сама історія цього треку повторює і доповнює дивовижний візерунок оповіданняя гри і долі її творців.
І дуже цікаво бачити, як впевнено і майстерно Remedy сплітають усе: анімацію, кінематограф, музику, театр, гру і текст, навіть вуличні постери, щоби створити напружений, заплутаний в хорошому сенсі наратив – настільки ж безкомпромісний, наскільки і легкий в сприйнятті.
Дві теорії
Напевно, найбільша цінність Alan Wake 2 у тому, що гра заохочує спекуляції. Щоби зрозуміти, якого біса взагалі тут відбувається, потрібно бути уважним. Головні герої тут грають більше, ніж одну роль. Скажімо, у нас буде щонайменше четверо (4!) різних “Алексів Кейсі”, розкиданих між кількома різними шарами реальності. Відтак там, де основний ігролад є жахастиком на виживання, сюжетна частина – це головоломка. Однак її приємно розгадувати, адже майже кожен текст і кожен діалог щось додає до вашого розуміння і поглиблює картину світу.
Усе, що відбувається в Alan Wake 2, можна трактувати принаймні двома принципово різними способами. В одному випадку події гри – це все ж таки більш буквальна детективно-бойова історія про контакт головних героїв із паранормальним явищем. Але є і чимало доказів на користь іншої теорії: все, що тут відбувається, включно із самим Аланом Уейком і навіть з 2023-ім роком, відбувається суто в межах художнього твору одного з другорядних персонажів гри. І ось тут жах є вже не тільки психологічним, але й екзистенційним. Про те, що ближче до правди (себто до задуму авторів гри), можна сперечатися годинами. Імовірно, однозначну відповідь ми дізнаємося лише згодом.
Дану рецензію писали одразу двоє авторів – Дмитро і Даніїл – і проходили Alan Wake 2 ми паралельно. Напевно, це найкращий спосіб сприйняття гри, де осмислення “прочитаного” і порівняння досвідів “прочитання” справді збагачує.
Також рекомендуємо чергувати Алана і Сагу (за допомогою калюжі там, де зберігаєте свій прогрес). Бачити, як вони дзеркалять подорожі одне одного і як перетинаються, – окремий шматок наративу, який було б жаль упустити. І до того ж це розбавляє гру.
Історія триває?
Оригінальна Alan Wake була створена під повторне прочитання завдяки появі нових сторінок рукопису, які з’являлися тільки при перепроходженні на складності Nightmare і розширювали світ та доповнювали історію. Але у Alan Wake 2 це доступно усім гравцям, які пройдуть гру на будь-якому рівні складності і натиснуть в меню на режим The Final Draft. Ви збережете всю набуту зброю, а в процесі повторного проходження також побачите нові суттєві деталі історії. Але про це розповімо іншим разом.
Окрім того, на нас чекають два доповнення: Night Springs та Lake House.
Night Springs – це шоу у стилі “Сутінкової Зони” (або, для тих, хто помолодше, “Чорного Дзеркала”). Night Springs згадувався іще у Alan Wake, де епізоди цього серіалу були зв’язані з історією Алана, адже він був їхнім автором. Також, там згадувалася “ігрова адаптація” серіалу. Доповнення Alan Wake: American Nightmare і саме було епізодом Night Springs, адаптованим для перемоги над Містером Скретчем. Night Springs також згадується і у CONTROL, де Федеральне Бюро Контролю прагне перезапустити старий серіал під власним… контролем, щоби списувати чутки про реальні паранормальні явища на гарадських самашедших, які надивилися потішних страшилок. Бюро навіть придбало усі права на цей серіал, разом зі сценаріями Алана Уейка, один з яких, Over The Threshold Darkly, підозріло сильно схожий на події сюжету CONTROL. Тож у доповненні Night Springs очікуємо ще більше дивних історій і нагод переписати реальність.
Lake House, як і попереднє доповнення, зацікавить вас під час проходження, особливо, в передостанній главі за Сагу Андерсон. Якщо понишпорити в Alan Wake 2, що це буде розширення історії у бік CONTROL, яке має стати “місточком” до майбутньої CONTROL 2.
Це похмурий жахастик із перервами на смішну рекламу і веселий мюзикл. Це шарада сюжетна, сповнена шарад ігрових. У цьому творі все здається дуже знайомим, але навіть після фінальних титрів він не розкриває усіх своїх таємниць до кінця.
Alan Wake 2 справедливо можна вважати не лише однією з найкращих ігор 2023-го, але і одним із найбільш багатогранних і багатошарових мистецьких творів сучасності.
Ігровимір! 