Інтерв’ю з Eileen: Світ «Відьмака» стає ближчим через пісню

Caed’mil, шановне товариство!

Нещодавно неперевершеній українській YouTube-співачці Eileen (Олена Андросова) поталанило взяти участь у створенні кліпу, присвяченого релізу оновленої версії «Відьмака 3». Як величезному шанувальнику усього відьмацького, мені стало дуже цікаво довідатися більше про те, як відбувалися зйомки, та й узагалі поспілкуватися з Eileen. На щастя, вона була настільки люб’язною, аби приділити трохи часу для інтерв’ю, яке я з радістю пропоную сьогодні вашій увазі.

А якщо ви також любите «Відьмака» та ігрові всесвіти, то запрошую долучитися до спільноти «Відьмак» у Facebook, а також до сервера «Кон’юнкція сфер» у Discord.

Микола Сонячний: Для початку, розкажи, будь ласка, трішки про те, з чого почалася твоя творчість? Що спонукало тебе почати співати і робити кавери (і не тільки)?

Eileen: Ну, тут історія з багатьох етапів і випадковостей) Співати мені подобалося завжди, але тільки десь в себе вдома) З першого курсу мріяла про власну гітару, а на другому мені її подарувала мама на День народження. З того часу я розучувала улюблені пісні на базових акордах, і мені того було достатньо.

Перший переклад пісні і по суті перше відео, викладене на Ютубі – це кавер «Knockin’ on Heaven’s Door». Він був наслідком купи невисловлених емоцій від початку війни на Донбасі. На той момент (і аж до 2020-го) в мене не було жодної думки про те, щоб займатися записом пісень на постійній основі. Просто Ютуб був зручним майданчиком, куди можна залити відео, щоб потім поширити посилання в інших соцмережах. По суті, так було і з декількома наступними каверами. Коли дуже сильно подобалась пісня і хотілося поділитися своїм захопленням з іншими – я записувала кавер на телефон, заливала на Ютуб і поширювала посилання в своїх соцмережах.

Мій погляд на оце маленьке захоплення змінився після виходу першого сезону «Відьмака». А якщо точніше, після того, як мій старенький переклад/кавер на «Пісню Прісцили» почав набирати купу переглядів і купу коментарів з проханнями записати переклад пісні «Toss a Coin to Your Witcher». Я подумала: «Ну, раз люди просять, то чому б і ні?» В результаті, «Киньте гріш Відьмакові» почав стрімко набирати перегляди, а разом з ними багато нових запитів на переклади інших пісень, в основному з ігор. Багато надзвичайно добрих людей скинулись мені на купівлю техніки для запису нових каверів (адже до цього я записувала відео просто на телефон), і тут я зрозуміла, що з таким запитом на контент я можу займатись цим не раз в рік-два, а постійно.

Микола: Продовжу питаннями від спільноти «Кон’юнкція Сфер» у Дискорді. Чи грала ти в усіх трьох «Відьмаків»?

Eileen: Ох, спільнота буде розчарована почути, що ні(. Грала тільки в третього, і то ще маю добити останніх пару квестів з «Кров і вино». В мене, на жаль, не часто є час на ігри, а «Відьмака» я от прямо спеціально дууууже розтягувала, щоб продовжити собі задоволення. Але перші дві частини в мене вже давно в Steam і чекають своєї черги

Микола: Маю надію, дочекаються 🙂 Один з учасників питає, яким було у тебе завершення сюжетної частини гри «Відьмак 3» при першому проходженні і які емоції викликало?

Eileen: Йой, дай Боже памʼяті, бо то було вже давно. Памʼятаю вже поганенько, але фінал був дуже позитивним в моїх очах. Здається, Цірі погнала робити власну карʼєру відьмачки. Ґеральт з Йєн, само собою. Там ще така дуже красива ілюстрація була, де Ґеральт з Йєн у затишній місцині, я на тому моменті реально просльозилась.

Микола: Знайоме відчуття 🙂 Отже у тебе Цірі стала відьмачкою!

Eileen: Додам ще щодо емоцій – це таке дуже bittersweet (гірко-солодке – прим.) відчуття. Коли і радісно за улюблених героїв, і сумно, що історія закінчилась. Але я не довго сумувала, бо на мене ще чекали два DLC

Микола: Здається, ти вже відповіла на моє наступне запитання, та все ж. Йєн чи Трісс?

Eileen: Тільки Йєн! Нє, якщо, звісно, розглядати відносини Ґеральта і Йєн більш детально, то здоровими їх не можна назвати. Але в якомусь сенсі вони, все ж, підходять одне одному, хай і через свої травмованості. Знаю, що багато хто вважає Тріс кращим варіантом, адже вона більш прямо проявляє свою теплоту та любов. Але, оскільки я спочатку читала книжки, а потім вже грала в гру, то я просто не можу реагувати на Тріс спокійно)

Микола: Я на 100% згідний 🙂 Також учасник сервера питає: якби ти жила у всесвіті «Відьмака», хотіла б там бути бардом? Чи займалась би якоюсь іншою професією?

Eileen: Хмммм, складне питання) Було б легко сказати, що хотіла б бути бардом, але надто вже добре памʼятаю, як Любисток часом перебивався «від зарплати до зарплати». Та і (якщо раптом хтось не знає) у мене дуже складні відносини з публічними виступами, оскільки вони тригерять у мене панічні атаки. Ютубу в ті часи не було, тому не факт, що я могла б зробити гарну карʼєру середньовічного барда. Хотілося б сказати, що подалась би в магічки – дуже вже привабливою видається наука творення неймовірних речей. Правда, не впевнена, чи була б я здатна пожертвувати заради цього планами на сімʼю. Якби можна було обійтися без цієї жертви, то відповіддю буде «магічка». А якщо ця жертва неминуча – що ж, мабуть би стала художником) Власне, до того, як вибухнув мій канал, моєю основною професією було малювання)

Микола: Перейдімо до твого нещодавнього хіту. У співпраці з CDPR ти записала кліп на відьмацьку пісню. З чого почалася ця співпраця?

Eileen: З «листа щастя», як я його називаю) CDPR мені написали і запропонували взяти участь в промо-проекті в рамках виходу next-gen версії гри

Микола: Якою була твоя реакція на цього листа?

Eileen: Нуууу, сказати, шо я скакала по всій хаті – це не сказати нічого))) Уяви собі – розробники твоєї, мабуть, найулюбленішої гри пишуть тобі і пропонують співпрацю! Це можна і свідомість втратити) Це якесь таке відчуття, наче той далекий чарівний світ стає трохи більш близьким)

Микола: А що можеш розповісти про процес створення кліпу? Чи мала війна вплив на процес?

Eileen: Трохи мала, звісно. Мені загалом було (та і все ще є) важко себе зібрати докупи. Дуже багато ресурсу йде на те, щоб просто справитися з багатьма жахливими новинами. Я, на жаль, не з тих митців, які в стані стресу можуть творити шедеври. Але, оскільки тут був дуже важливий для мене проект, а також були дедлайни, то довелося себе взяти в руки і викластись на повну. Більш приземлено, війна вплинула на те, що ми не змогли додати в кліп кадри ранкових туманів на озері. Для цього треба було б дуже рано приїхати на озеро, вже при повному «параді», а через комендантську годину це було неможливо.

А взагалі, процес був дуже захоплюючим! Це був мій перший досвід створення повноцінного кліпу з залученням інших людей. Мій оператор, Паша Осіпов, в команді з його дружиною, зробив справжню магію! До речі, вони теж фанати «Відьмака». Вони придумали сценарій, який одразу мені у всьому сподобався. «Оствиця» (парк історичної реконструкції на березі озера Басів Кут у місті Рівне, що відтворює атмосферу часів Давньої Русі – прим.) дуже допомогла з локацією та реквізитом. Навіть такі дрібнички, як макіяж та зачіска, були новим досвідом, адже вперше я довірила цю роботу професіоналам. Загалом, мені вперше довелося піти на доволі незвичний для мене крок – довіритися багатьом іншим людям і перекласти на них велику частину тієї роботи, яку я зазвичай роблю сама. Але завдяки цьому вдалося більше провідчувати саму атмосферу. Здавалося, неначе я дійсно в якомусь іншому світі, який так схожий на світ «Відьмака».

Мабуть, єдиним важким моментом була спека. Це дуже важко забути. На вулиці тоді було під +30, а на мені була шерстяна сукня))

Микола: Гадаю, чимало акторів тебе б зрозуміли 🙂 Ідея оформлення кліпу була твоя? Чи робила за певними вказівками?

Eileen: В мене була загальна вказівка від CDPR оформити кліп так, щоб це було неначе у якійсь корчмі або щось типу того. Я одразу подумала знімати це на нашій «Оствиці», адже там просто ідеальна атмофера. Що стосується реквізиту, то там брейнштормила вся команда. До речі, свічки з вощини, які можна побачити в кадрі, я накрутила сама спеціально для кліпу.

Микола: Ого! Які ще цікаві деталі можеш розповісти?

Eileen: Маю кілька таких рандомних спогадів. Клин лебедів, який можна побачити у кліпі – то була просто чиста удача, якої не було спочатку в сценарії. Коли ми йшли по озеру на човні, побачили вдалині лебедів. Вони різко здійнялися в небо, і оператор дуже швидко зорієнтувався та зафільмував їх. Було б гріхом не використати ці кадри. Всі наїдки на столі – з мого улюбленого «Сільпо» (ні, це не рекламна інтеграція, я їх справді дуже люблю). Курку та гречаний хліб я ще потім декілька днів догризала. Помідори, здається, сточила одразу після закінчення зйомок, бо була страшенно голодна. А, ще згадую, що коли я йшла сідати в човен, керівник «Оствиці» запропонував повісити на пояс гребінця (наскільки я знаю, їх дійсно так колись носили). Ці гребінці виготовляють безпосередньо на «Оствиці», як і ще цілу купу класних автентичних речей. Таки виглядає, як рекламна інтеграція…

Микола: Зате правда 🙂 Тепер у мене самого виникло бажання побувати у цьому парку. Обов’язково якось поїду!

Eileen: Дуже рекомендую!

Микола: Які маєш подальші плани щодо своєї творчості? Є речі, про які можеш наперед розповісти? Є у планах співпраця з іншими видавцями\розробниками? Чи як пощастить?

Eileen: Планів багато. Головне – знайти на все сили. Як можна помітити, в мене останні місяці тиша на каналі. Був доволі стресовий період: операція, смерть бабусі, ковід. Я тільки нещодавно відчула, що сили більш-менш відновилися, і зараз активно працюю над новим кавером. Скажу так, геймери, які люблять побродити Зоною відчуження, вже давно в мене просили цю пісню.

Микола: Прийми співчуття щодо втрати бабусі.

Eileen: Дякую. Потрошку звикаю. Стосовно співпраці з іншими видавцями, то наразі таких планів немає, а точніше немає пропозицій. Ну я ж така, що зазвичай перша не пропоную, бо, якщо вже геть чесно, не вважаю себе якоюсь там супер-крутою ютуберкою. Ну і плюс мені важливо співпрацювати з людьми, цінності яких не розходяться з моїми. Наприклад, мала одну пропозицію, яка передбачала співпрацю з росіянами, тому звісно ж відмовилась.

Микола: Зичу тобі віри в себе, адже чимало слухачів таки вважають тебе супер-крутою. Чого очікуєш від наступної трилогії у світі «Відьмака»? Кого б хотіла бачити головним героєм і чому?

Eileen: Ух, тут важко відповісти. Якоїсь конкретики не очікую, щоб не надто обмріятись. Якщо нові ігри будуть такими ж захоплюючими та «живими», то я вже буду рада. Хотілося б, мабуть, мати змогу пограти за декількох різних головних персонажів – ту ж Цірі, Йен, а може й Весеміра. Я памʼятаю, як під час гри за Цірі у «Відмаку 3» мені дуже не вистачало повного функціоналу, дуже хотілося пограти нею довше, мати більше часу, щоб поспостерігати за персонажем. Думаю, можливість пограти за когось, окрім Ґеральта, дуже освіжає ігровий досвід.

Микола: Які слова спадають тобі на думку, коли згадуєш серіал «Відьмак» від Netflix?

Eileen:

Микола: Замість тисячі слів 🙂

Eileen: Ну, я скажу так – мені в серіалі подобалась самовіддана робота Кавілла і музика. На цьому список закінчується.

Микола: Згідний 🙂 Окрім «Відьмака», які твої улюблені вигадані світи?

Eileen: Мені в цьому моменті зазвичай стає доволі соромно, адже насправді я не так вже й багато фентезі читала/грала. Я б сказала, що у мене набір-стандарт: світ Володаря перснів, Гаррі Поттера, Скайрим (моя перша гра, тому не можу не любити). Але, думаю, що коли я доберусь-таки до інших світів, то список поповниться.

Микола: Дякую за відповіді! Щиро бажаю творчої наснаги і цікавих проєктів у майбутньому!

Eileen: Дякую!