By Нині в Україні відбуваються мегаважливі місцеві вибори, а в США – не менш важливі для всього світу вибори президента. У цей насичений виборами сезон пропонуємо зіграти у невеличку, веселеньку і пізнавальну гру під назвою Political Animal (“Політичні тварини”). Назва гри, вочевидь, обігрує Аристотеля, посилаючись на його концепцію про людину як “політичну тварину”.
У грі ця концепція передана буквально і з гумором: ви зіграєте за одного з багатьох кандидатів, усі з яких є тваринами: крокодилами, видрами, свиньми і т. д.
Програма важлива!
Навіть дуже далекі від політики люди точно чули твердження, що “політичні програми ніхто не читає”. Це, звісно, неправда. Так, відсоток виборців, які ретельно аналізують усі обіцянки кандидатів і віддають голоси суто на основі цього аналізу – мізерний. Але кандидат повинен щось обіцяти не лише в офіційній програмі, але і в своїй агітації, під час зустрічей з людьми. У нього має бути якась політична платформа. І навіть в Україні вже до багатьох починає доходити, що у політичної платформи має бути фокус. Кандидат, який “за все хороше” і “проти всього поганого” – це брехун і безтолоч.
“Політичні тварини” пропонує вам обрати лише дві з кількох тем, які складатимуть вашу політичну програму. Це можуть бути здоров’я, освіта, безпека, економіка тощо. Важливо ознайомитися з картою країни, в якій відбуваються вибори, і переконатися, що ви обираєте саме ті теми, які найбільше турбують населення – тільки так ви зможете проводити кампанії з просування свого порядку денного і власне з агітації за себе.
Логістика і локальні князьки
Ви граєте не лише своїм кандидатом, але і його штабом з трьох тварин-помічників, яким треба платити зарплату. Ці тварини можуть виконувати низку функцій, як-то агітувати, залагоджувати скандали, усувати чужих активістів, займатися фандрейзінгом тощо. Кожен хороший у чомусь своєму. Скажімо, Заєць-кур’єр може швидше пересуватися, що дозволяє покрити більшу кількість округів своїми акціями. Сова-адвокат може “порішати”, якщо у вас раптом повилазили скандали.
Успішність і вартість кожної вашої дії дуже залежить від взаємин з місцевими елітами. В кожному окрузі є три тварини, які, так би мовити, “рівніші за інших“. Місцевий магнат, від взаємин з яким залежить, скільки ви можете назбирати грошей на кампанію, місцевий чинуша, від якого залежить, наскільки дорого обходитимуться вам акції, і місцева знаменитість, від якої залежить, скільки мітинги даватимуть вам приросту підтримки. Отже, перед тим, як іти на вулиці агітувати, вам варто спершу зробити кілька подарунків цій несвятій трійці. Можна обійтися і без подарунків або ж сконцентруватися на округах, де еліти вже і так за вас, однак це може суттєво вплинути на вартість і швидкість кампанії.
Мовчазна більшість
Крута перевага “Політичних тварин” перед іншими політичними стратегіями – тут правдоподібно враховано явище невизначених виборців. У більшості політичних симуляторів виборці підтримують або вас, або ваших опонентів. Голоси тих, хто не визначився, переважно ігноруються – мовляв ніхто їх не переконав достатньою мірою, тому вони не голосували. Однак в реальному житті іноді всього пару відсотків невизначених виборців можуть вирішити долю країни прийнявши рішення в останній момент вже у кабінці для голосування.
Кожен з районів на карті “Політичних тварин” містить набір чинників, які впливають на те, за кого проголосують (поки що) позначені сірим, нейтральні виборці. Є стадний інстинкт, згідно з яким в останній момент підтримають кандидата, за ким і так більшість у окрузі. Деякі виборці дуже консервативні і в разі невизначеності підтримають кандидата, який має найменший рівень скандалів. Велику роль грає локальна олігархія, тому невизначені проголосують за того, за кого проголосують місцеві магнат, чинуша і знаменитість. Окрім того, усі виборці хочуть уваги, тому в разі невизначеності проголосують за кандидата, який провів найбільше акцій у їхньому окрузі. Це все дуже реалістичні чинники, і я саме завдяки увазі до них виграв, коли грав уперше за Видру-Спортсмена.
“Політичні тварини” оголошують фінальний результат поступово – ніби по черзі надходять результати з ТВК кожного округу. Це додає драматизму! У мене було на кілька тисяч менше переконаних прихильників, ніж у мого опонента Військового Яструба, і я вже думав, що все, ми програли. Але завдяки тому, що я об’їздив більшість округів, і що мій адвокат Сова “рішав” питання з усіма моїми скандалами, я в результаті отримав перемогу з перевагою у 5%.
Карикатурна корупція
Автори гри ще під час розробки просили надсилати їм приклади політичної корупції з різних куточків світу. Вони прагнули надихнутися цим, щоби вставити у свою гру побільше реальних елементів того, як може діяти політична корупція. Я був у числі тих, хто ділився з ними досвідом українських виборів.
Однак в результаті гра містить досить скромний корупційний елемент. Ви можете скуповувати голоси, але це має смисл лише у районах, яким взагалі нецікава ваша політична платформа або якщо вам принципово треба випередити опонента на оті самі пару сотень голосів, яких не вистачає. Більшість фішок скандалу накопичуються від випадкових подій – критичних журналістів або ваших сумнівних відповідей на загальнонаціональних інтерв’ю. І навіть маючи за плечима пару епізодів підкупу я отримав за результатами кампанії статус “святого”.
Іншими словами, корупція в грі не є необхідністю для перемоги і це може видаватися не дуже реалістичним. Проте під час організації роботи кількох місцевих штабів на попередніх виборах (в реальному житті) я мав змогу порівняти і побачити, що “чисті” і “брудні” методи політичної боротьби дуже часто мають приблизно однакову вартість. “Чиста” кампанія потребує трохи більше часу і зусиль, але дає більш сталий результат. “Брудна” кампанія може дати виграш у часі, але її результат обнулиться до нового політичного сезону і, в разі серйозних порушень, взагалі має ризик бути оспореним у судовому порядку. Тому “Політичні тварини” є більш правдивими, ніж може здаватися на перший погляд.
В цілому, “Політичні тварини” – це відносно проста і швидка гра, якій водночас вдається влучно передати реальні процеси політичних кампаній. Окрім того, попри абстрактність багатьох елементів гри, кожна ігрова сесія створює враження, що всі ці звірята справді мають між собою серйозний політичний процес, антипатії, інтереси і особисті переконання.
Кампанію цілком реалістично розіграти за годину. Можна грати з іншими гравцями. У грі кілька різних острівних держав, які за обрисами дуже нагадують реальні країни, зокрема Японію, США та Великобританію.
Якщо вам подобаються політичні стратегії, наполегливо радимо почитати огляд значно старішої, значно похмурішої і значно менш абстрактної гри “Республіка: революція“.
Ігровимір! 