By “Клони” Dark Souls продовжують множитися. Вже в найближчі місяці очікуються релізи Mortal Shell та Hellpoint, окрім того ми чекаємо й далі на дату виходу Hollow Knight Silksong. І хто зна, скільки іще soulslike-ігор від незалежних розробників з’являться невдовзі.
Геніальне творіння From Software заохотило до наслідування десятки студій, які намагалися відтворити “Темні Душі” на свій лад. Однак більшість ігор новоствореного жанру направду виявилися бляклими. В багатьох випадках натхненні розробники просто намагалися зробити гру дуже складною (заради складності як такої) та/або дуже похмурою (заради похмурості як такої). Вони карикатурно копіювали ті чи інші елементи Dark Souls без глибокого осмислення, як це все має працювати вкупі чи який у цьому смисл.
Вдалі “клони” від бляклих зазвичай відрізняються тим, що вони привносять щось оригінальне – нову візуальну стилістику, інакшу логіку світу чи вдосконалену бойову механіку – однак при цьому залишають незмінними фрагментований спосіб розповіді, трагічність атмосфери, потребу розсудливо управляти виснаженням персонажа, акценти на дослідженні небезпечної місцевості та двобоях із босами, що завжди вимагають вивчення та/або містять елемент головоломки.
В числі перших вдалих представників когорти soulslike була і донині залишається в числі найкращих маловідома Salt and Sanctuary.
Двовимірні Dark Souls
Все починається з того, що створений гравцем персонаж потрапляє на кораблі у шторм та згодом опиняється на невідомому безіменному острові, повному ходячих трупів, сухопутних кракенів, алхімічних химер та просто божевільних людей. Острів наповнений місцями, спорудами і потворами, нібито вирваними з різних кінців світу та різних епох його історії. Щоби розкрити таємницю острова, гравцю доведеться збирати пояснення по крихтах. Щоразу коли наш герой помирає, загадкові церковники тягнуть його до найближчого святилища, де той повертається до життя.
Salt and Sanctuary багато в чому є дуже відданою копією джерела свого натхнення. Тут і епічні двобої з босами, які вимагають підбору тактики і вивчення рухів суперника. Тут і ретельне, стратегічне дозування сил героя в бою з перекатами і блоками. Тут і підбір інакшої зброї та броні для кожної ситуації. Тут і дослідження світу, географія якого порушує всяку логіку (спустіться через печеру на узбережжі до пагорба над селом). Тут і зібрані з радикально відмінних культур персонажі, які говорять загадковими напівнатяками. Тут і змога вибрати на початку гри персонажа, який буквально голий і яким дуже важко грати. Тут і прокачування зброї через пошук спеціальних матеріалів. Тут і кування зброї з решток убитих ворогів. І звісно, тут накопичення душ солі, яка використовується для прокачування персонажа, та багаття святилища, які слугують для гравця вузловими точками і прихистками ігрового світу.
Коли хтось вас убиває, ваша сіль переходить йому і робить його сильнішим, як у Bloodborne.
Безіменний острів містить багато практично прямих “цитувань” з оригінального Dark Souls та його сіквелу. У грі є локація із отруйним болотом, локація із повною пасток фортецею-в’язницею, локація з підземною печерою піратів. Дракон Скроуж з електричними атаками вам явно нагадає Сіта Без-Луски, а “Дерево людей” являє собою класичний для серії Dark Souls тип ворога, зліпленого із багатьох трупів. Звісно, в інших іграх теж трапляються отруйні болота і дракони із блискавицями, але саме сполучення перелічених та багатьох інших локацій і босів настільки специфічне, що Salt and Sanctuary часом називають “Двовимірними Душами” (2D-Souls), себто грою, яка від Dark Souls відрізняється лише своєю двовимірністю.
Але сказати, що ця гра не привносить нічого свого, було би дуже несправедливо.
Віра визначає!
Релігія грає важливу роль у світі Salt and Sanctuary. Якщо у Dark Souls вибір “Ковенанта” значною мірою обумовлював взаємодію з іншими гравцями онлайн, то в Salt and Sanctuary вибір релігії визначає перелік товарів, які ви можете купити у торговців, а також ті, які автоматично поповнюються після відпочинку у святилищі. Скажімо, послідовники віри Трьох є радше збалансованим варіантом для проходження гри. Шамано-друїдо-алхіміки Кам’яного Коріння забезпечать вас найкращим лікуванням. Орден Зрадника вимагатиме від вас перепаскудити усі святині острова у обмін на доступ до найбільш жорстоких заклять. І це ще далеко не всі деномінації цього світу.
Функціонал кожної святині також залежить від того, які фігурки ви їй пожертвуєте. Скажімо фігурка коваля додасть живого коваля у святиню – і в нього можна буде вдосконалювати зброю, а до того ж його наявність у святилищі додасть вам сил у бою в області, де це святилище розташоване. Кількість фігурок кожного типу обмежена, хоча й не надто жорстко.
Дерево історій
Але головна додана вартість Salt and Sanctuary лежить поза суто ігровими нововведеннями. Автори гри створили цілий світ зі своїми історіями та історією.
Дерево розвитку героя передано в Salt and Sanctuary у вигляді сузір’я. Уміння, притаманні різним “класам” розташовані в різних місцях на цьому дереві-сузір’ї. Тобто, якщо ви дуже постараєтеся, суто теоретично, ви можете створити і персонажа, який рівноцінно добре володітиме пістолетом, важкою сокирою, молитвами і чарівними паличками, але простіше працювати у якомусь окремому сегменті – таким чином ви зможете відкрити змогу користуватися відповідною зброєю найвищого рівня, яка кується із душ убитих босів. Іншими словами, дерево розвитку в Salt and Sanctuary дуже логічне, і мене це дуже тішить.
Водночас дерево розвитку ще й слугує калейдоскопом світу цієї гри. Кожна точка на ньому містить коротенький фрагмент історії. Це може бути цитата зі священної книги чи з літопису, чи легенда про якогось древнього воїна. Більшість цих текстів, якщо зібрати їх повністю, не лише додають шар міфології світу, але й опосередковано пояснюють, чому ви бачите на екрані все те, що там відбувається.
Я уникну спойлерів, однак скажу, що історія безіменного острова у Salt and Sanctuary має значно більш однозначне пояснення, аніж більшість фіналів у серії Dark Souls, однак її епічність і екзистенційність здатні серйозно позмагатися із будь-якою трагедією всесвіту “Темних душ”.
Бігати з ножицями
Як і будь-яка хороша бойова гра, Salt and Sanctuary вимагає від гравця доволі часто міняти свою тактику: залежно від виду ворогів, залежно від місцевості і залежно від наявної зброї. Кожен окремий регіон – це не просто зміна декорацій, а зміна правил гри. Двобій у печері, де без смолоскипа ні чорта не видно, буде суттєво інакшим, аніж перестрілка на гілках у вкритому легким туманом Наглядовому Лісі.
Але особливо гру вирізняють екзотичні види зброї. Скажімо, я чи не половину часу бігав з гігантськими ножицями, якими можна “підстригати” ворогів на рівні пояса або ж просто довбати ними у голову, ніби зв’язаними двома мечами. Інша, хоч і не настільки ефективна штука – це пістолет, встроєний у меч – і ріже, і стріляє. Є тут і традиційні для Dark Souls непропорційно здоровенні молоти, і окремі класи зброї “коси” та “батоги”, і бойова сокира у вигляді якоря, і навіть вила, з якими можна заснувати власну партію.
Використання усього цього арсеналу супроводжується великою кількістю візуальної жорстокості, фірмової для розробників зі SKA Studio: вороги не просто помирають, їм відриває голову, їх розрізає на шмаття, кров забризкує стіни. Графіка в цілому і моделі персонажів зокрема мають багато подібностей до іншої, іще похмурішої їхньої гри – The Dishwasher: Vampire Smile.
Проходження Salt and Sanctuary займе 20-30 годин вашого часу. Частину локацій і босів можна пропустити, оскільки вони є необов’язковими, а іноді навіть потаємними, однак я раджу дослідити кожен дрібний куточок Безіменного острова.
Якщо ви втомилися чекати на Elden Ring, продовження Hollow Knight і портування Bloodborne на ПК, якщо нові soulslike вас не заінтригували, якщо ви шкодуєте, що більше ніколи не зможете вперше ввімкнути оригінальну Dark Souls, тоді Salt and Sanctuary – 100% для вас.
МІНІМАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ:
- Процесор: Intel Core 2 Duo 2.8 GHz
- Оперативна пам’ять: 1 GB
- Відеокарта: відеокарта з підтримкою DirectX 10 та shader model 3.0
- Місце на диску: 2 GB
1 comments on “Salt and Sanctuary: Солоні душі”