Iron Harvest: Сире залізо

2 коментарів

Студія King Art цими вихідними дала змогу всім охочим зіграти у демо-версію стратегії реального часу Iron Harvest (залізний врожай), вихід якої запланований на 1 вересня 2020 року. Враження трохи неоднозначні.

Дяка розробникам за щиру, чесну демо-версію, в якій доступні були лише кілька карт для режиму “Сутичка” та одна місія типу “Випробування”. Розробники не намагаються замилити очі пафосними презентаціями ігрової кампанії, а показують сам ігролад.

Водночас це трохи жорсткий початок, оскільки ніхто вам не пояснює логіку управління загонами і навіть не натякає на переваги і недоліки різних сторін конфлікту.

IH Flag
Моя перша стратегічна точка

Ігролад багато в чому нагадує Company of Heroes: ви управляєте загонами, які можна спеціалізувати за допомогою знарядь, здобутих на полі бою. Наприклад, інженери можуть стати лікарями, якщо знайдуть аптечку, піхота може змінити рушниці на вогнемети. Загони захоплюють стратегічні точки та джерела ресурсів (шахти і нафтові вежі) і, звісно, воюють з ворогом. І ось в бою починаються проблеми…

Іржава логіка

Важливу роль, як в тій же Company of Heroes чи інших подібних іграх, мало би грати укриття: позиції за поваленими деревами або невеликими парканами повинні вберегти ваших воїнів від ворожого вогню. Повинні. Ага.

На практиці я не побачив великої користі від укриття. Ось противники засіли за стіною з мішків та обстрілюють халупу, в якій сховався мій загін. Халупа непогано захищає від ворожого вогню: мій загін майже не втрачає здоров’я, але при цьому майже не відстрілюється. І ось уже бій триває довше, ніж на базі будуються бараки. За спинами у ворожого загону з’являються мої підкріплення, які їх буквально розстрілюють впритул, але ворог просто не хоче помирати – ворожий загін розвертається і вже врукопашну викошує тих, хто щойно їм так зручно стріляв у спину.

IH Stand-off
Перестрілка між саксонськими гренадирами та польським загоном

Гаразд, можливо, я щось пропустив… Можливо, річ у тім, що я граю за Республіку Поланія? Може тут є якийсь натяк, що штурмовики саксонського Кайзера просто краще озброєні? Але у іншій грі – уже за Саксонію – повторилося все те саме:

  • враження, що війська супротивника невиправдано живучі,
  • враження, що мої солдати часто просто не стріляють,
  • враження, що тактично вигідні позиції у будинку чи за якимись барикадами мало що вирішують,
  • враження, що часто перестрілки тривають невиправдано довго.
Wotan
“Вотан” Саксонії. Жоден мех у грі не має коліс. Навіть танки і гаубиці пересуваються на механізованих ногах.

Схожа історія і з мехами – великими роботами, які у кожної із воюючих сторін свої. Мій озброєний кулеметами “Стражнік” ледь проріджує загони противника у відкритому полі, ворожий “Ґрімбарт” викошує всю мою армію за лічені миті. Це називається “середній рівень складності”. Саксонський “Вотан” винищує усе, включно з моїми мехами, буквально з двох пострілів.

 

Зрештою, мені вдається перемогти війська Кайзера: експлуатуючи деяку неповороткість штучного інтелекту я збираю достатню кількість стратегічних очок, постійно відправляючи свої загони на перегрупування на базу і утримуючи дві з трьох стратегічних точок маленької карти. При цьому я навіть виконав одну з додаткових умов місії: втратив лише три загони.

IH Demo Victory
Перемога із сирим присмаком

Але перемога мене не тішить.

Сталева надія

Звісно, до вересня ще залишається час. Тому, попри побачену сирість демо-версії, зберігається велика надія, що гру збалансують, а бої зроблять більш правдоподібними.

Iron Harvest особисто для мене і для багатьох шанувальників real-time strategy (RTS) є передовсім нагодою на відродження жанру: на нову RTS, де війська більше схожі на війська, ніж на витратні матеріали, на RTS, де будування бази, розширення своєї території і розстановка оборонних постів має смисл, на RTS, в якій є бодай щось стратегічне.

jakub-rozalski-snowball-fight-ih-small
Бійка сніжками” Я. Розальський

Ще більші сподівання – на кампанію Iron Harvest. Цю гру створено на основі мальованих світів польського художника Якуба Розальського, картини якого сповнені суміші стимпанку і слов’янської міфології. У базовій версії гри ми повинні побачити окрім Саксонії та Поланії, також і Русвєт. Кожна з фракцій матиме свою історію і своїх героїв.

Гра Scythe, яка є настільним аналогом Iron Harvest, містить іще кілька інших фракцій, включно з Кримським Ханством. Відтак можна сподіватися, що якщо Iron Harvest все ж таки вийде успішною, то гра “обросте” додатковим контентом, продовженнями, а може і новими іграми нових жанрів.

2 comments on “Iron Harvest: Сире залізо”

    1. ШІ справді агресивний, але це більш типова проблема ріал-таймових стратегій, де ШІ не стратегує, а просто “жбурляє” об гравця всі свої війська, щойно вони з’являються. Відтак враження, що це не війна, а якийсь п’яний мордобій між двома сусідніми селами. Потім такий стиль гри прищеплюється живим гравцям і часто навіть граючи проти людини ти бачиш схожий підхід. Сподіваюся, у фінальній версії розробники бодай на крок відійдуть від такої звичної поведінки ШІ.

      Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s