Під час читання статті редакція рекомендує за можливості увімкнути фоном саундтрек до цієї гри для підвищення атмосферності.
Всім привіт, з вами Тортик! Сьогодні я розкажу вам про найсолодший трофей з упольованих мною на останньому розпродажі в Steam: Northgard.
Northgard – стратегія у реальному часі від маловідомого інді-розробника Shiro Games.
За сюжетом, вікінги відкрили нову землю, яку прозвали Норсгард. Виявилося, що вона багата не тільки на ресурси і живність, а ще й на поселення створінь зі скандинавської міфології (велетнів, ельфів, драугрів, валькірій), пов’язані з тими-таки богами предмети і містичні знання.
Що відбувається?
Кожну партію ми “висаджуємося” на березі острова, згенерованого випадково, але у твердих межах алгоритмів. Ми розширюємося, відвойовуємо своє “місце під Сонцем” на цій суворій землі і розвиваємося з думкою про те, як хочемо перемогти.
Весь острів складається з невеличких зон, які ми спершу розвідуємо і за бажанням “заселяємо”, витрачаючи на це кошти. Зони містять джерела ресурсів, а також цікаві об’єкти, як-то древні руїни і святилища. Також у кожній зоні можна побудувати певну кількість власних будівель. Розумне планування і менеджмент вашої бази – одна з головних сторін даної гри.
Захоплення нових зон часто пов’язано з різноманітними небезпеками. Більшість зон охороняється поодинокими вовками чи ведмедем, вовче лігво або табір драугрів поруч з вашою територією означатимуть регулярні набіги. І захисти вас Фрея від люті місцевих ельфів, занадто вже хороші з них бійці.
На зображенні нижче можна побачити типову ситуацію: на землях навколо моєї території розташовані: табір з 5 драуграми, ведмідь, 5 вовків і ще драугри. На мінікарті це відображено черепами:

Механіка
Своїми ігровими механіками особисто мені Northgard найбільше нагадує “Цивілізацію”, але не таку складну і набагато активнішу. Це, все ж таки, “Real-time-strategy”, і тривалість партій тут від 20 хвилин до двох годин максимум (це якщо у вас дуууже затягнеться), а не від 2 годин і до безкінечності.
Шляхів до перемоги, як і у “Цивілізації”, декілька. Ви можете просто всіх повбивати, завоювати титул Короля, Торговця або Мудреця. Кожен з титулів має умови, необхідні для виконання: торгуйте, прагніть до знань чи примножуйте свою славу, вибір за вами.

Також, як правило на карті є додаткова можливість перемогти. Наприклад, на останньому скріншоті праворуч є Хельхайм (Helheim) – ворота у потойбічний світ мертвих. Їх потрібно захопити, довгий час утримувати над ними контроль і відбивати хвилі нечисті, яка вивалюється з цього порталу на грішну скандинавську землю. Впоралися? Вітаю, ви – Захисник Норсгарду, а ваші суперники не мають іншого вибору, окрім як схилитися перед вами.
Технологічний розвиток маємо у вигляді “Дерева Знань”, яке знову нагадує про “Цивілізацію”: три окремі тематичні гілки “технологій”, що відкриваються зліва направо при вивченні попередніх Знань:
Унікальні Знання, як оті позначені жовтим кружечком з оленем на зображенні вище – специфіка Кланів. До речі, про них.
Клани
У якості ігрових націй на вас чекають 11 різноманітних Кланів, названі на честь своїх звірів-символів. Кожен з них володіє яскраво вираженими особливостями, що помітно відрізняють гру ними від гри за інших.
До цих особливостей належать персональні кланові бонуси, унікальні Знання в “Древі Знань” і унікальна кланова Реліквія. Реліквії – це могутні предмети, що несуть у собі цікаві ефекти і виковуються у кузні. Кожен Клан має доступ до всіх “спільних” Реліквій і до своєї унікальної. Обирайте з розумом, бо за партію можливо виготовити лише одну Реліквію.

Оригінальна гра має в собі 6 Кланів, ще 5 нових Кланів доступні як платні DLC. На питання: “які б Клани ти порадив для гри новачкам?”, скажу: зверніть увагу на Ведмедя і Кабана.
- Ведмідь – потужний і войовничий: міцний у захисті, небезпечний у нападі, точно як їхній звір-символ. Наступ опонента, який грає за клан Ведмедя взимку, коли всі слабші, а він навпаки, сильніший – одна з найбільш неприємних речей, які можуть з вами трапитися у цій грі;
- Кабан – чудовий, дуже комфортний для гри Клан з приємними універсальними бонусами і без перебільшення могутніми ефектами його унікальних Знань (технологій). Кабан може однаково добре іти у будь-який сценарій перемоги, він хороший у всьому.
Ці двоє – справді могутні і одні з найсильніших Кланів серед усіх, включаючи “платні”. Але я можу з впевненістю сказати, що жоден з Кланів оригінальної гри не є слабким чи нецікавим:
- Вовк – це чиста агресія і експансія. Вовк цілком здатен вибудувати сильну економіку і навіть виграти через Торговця, але навіщо, якщо ви вже обрали грати Вовком? Вовк вміє воювати і завоювувати, як ніхто інший. Маєте настрій відправити усіх своїх ворогів до Вальхгали проти їхньої волі? Тоді Вовк – це ваш вибір;
- Цап цілковито зосереджений на виробництві Їжі, з допомогою своїх особливостей і унікальних будівель – Овечих ферм. Маючи можливість вигідно продавати і використовувати цю Їжу, а також дуже дешево розвивати свої території, Цап має без сумнівів найсильнішу економіку у грі. Вам залишається лише правильно вибудувати цю економіку і вміло “конвертувати” її у перемогу. Любите спокійний розвиток і глибокий менеджмент своїх земель – обирайте Цапа;
- Олень – коли ми говоримо про цей Клан, підсвідомо перед його назвою весь час хочеться додати “благородний”. Благородний Олень найбільше з усіх схильний рости в такому показнику, як Слава, а Слава дає Оленю солідну кількість ресурсів і помітно покращує економіку. Велика кількість Слави, економічне підґрунтя для експансії і унікальне Знання на здешевлений і покращений Вівтар Королів прозоро натякають, що з Оленя виходить найкращий Король (для здобуття якого необхідні якраз Слава, Вівтар і завойовані території). Втім, Олень також не проти позмагатися з іншими у Торгівлі і битві;
- Ворон – найбільш не-новачковий Клан з усіх описаних вище. Ворон повільно починає, але якщо ви дасте необхідний йому час – вибудує дуже потужну економіку на Золоті, за яке він вміє “заселяти” нові території і надсилати дракари з озброєними найманцями на будь-яке розвідане узбережжя. Ворон цілком вміє воювати, але ще більше любить сидіти в себе вдома у захисті, здобувати перемогу Торговцем і жорстоко тероризувати тих, хто вирішив йому в цьому завадити.

Щодо “платних” Кланів, Тортик готовий поклястися на списі Одіна, що вони лише урізноманітнюють гру, і в жодному разі не є pay-to-win. Тому на питання: “чи брати їх на додачу до основної гри?”, відповідаю: брати, але можна пізніше. Ви не будете слабшим через те, що заплатили розробникам менше грошей, ніж ваш опонент.
Якщо ж питання стоїть: “так все-таки, які платні Клани брати у першу чергу?” і відповідь “які на вас дивляться” не влаштовує, я б вибудував порядок придбання ось так:
- Змій – Клан жорстоких безславних диверсантів. Буквально. Він не вміє заробляти Славу, Змієві ніколи не стати Королем. Зате унікальні місцеві Списоносці вміють прослизати крізь “агресивне середовище” непоміченими, знаються на отруті, а їхня лідерка Сіґні покаже ворогам, що таке “тактика випаленої землі”. Сіґні починає гру підлітком, але за три роки виростає у спритного і смертоносного бійця. Також Змій має цікаву можливість вкрасти (скопіювати) унікальне Знання інших кланів. Якщо ви любите грати швидко, агресивно і підступно – цей Клан для вас;
- Віл – “свіженький” Клан, що зразу завоював прихильність гравців. Торфін, їхній лідер, є центром уваги і основних подій. Під впливом військового досвіду він “згадує” місця давніх славетних битв, тому Волу на карті відкриваються зони, де Торфін викопує частини легендарних обладунків, які і вдягає у відповідні слоти, як у рольовій грі. Унікальні Знання спрямовані на перетворення Торфіна на нестримну машину для вбивства, підсилення армії і укріплення економіки. Реліквія Вола навчає Торфіна розганятися і розносити ворожі будівлі одним ударом голови. Захопливо, чи не так?
- Дракон – дуже цікавий, справді унікальний “темний” Клан, особливостями якого є його неповторні воїни, Драконороджені, використання рабів і ритуальні жертвоприношення заради матеріальних і нематеріальних благ. І це звучить справді круто, але наразі є деякі незначні проблеми з балансом. Жертвоприношення не зовсім себе окуповують, Драконороджені могутні, але наче трішечки слабші, ніж хотілося б. Втім, хороший Дракон може перемогти будь-кого;
- Кінь – не найбільш новаторський, але справді сильний у руках досвідченого гравця. На відміну від інших, його ведуть два лідери: брат і сестра Брок і Ейтрія, які до того ж є майстерними ковалями і єдині у всьому Клані можуть добувати і перековувати руду. Завдяки своїм особливостям і унікальним Знанням Кінь через покращення у кузні вибудовує міцну економіку і потужну армію, а можливість викувати дві Реліквії дає неповторну гнучкість і варіативність;
- Кракен – приклад чудової, але не до кінця реалізованої ідеї. З поваги до свого звіра-символа Кракен не будує порти, тобто йому ніколи не стати Торговцем. Прибережні зони мають для Кракена солідні бонуси, в той час як розвиток далі вглиб острова несе серйозні складнощі. Особливий ресурс Wyrd (“Доля”), хоч і має в якості найдорожчого використання ефект насилання на ваших ворогів дуже неприємних воїнів-привидів, не те, щоб рятує ситуацію. Кракен вважається найслабшим Кланом і чекає на якісь позитивні допрацювання з боку розробників.
Підсумовуючи, з придбанням Кракена я б точно радив почекати.

Отже: Олень, Цап, Вовк, Ворон, Ведмідь, Кабан, Змій, Дракон, Кінь, Кракен, Віл – а кого ви оберете в якості свого “тотемного звіра”?
Атмосфера
Це одна з найсильніших сторін Northgard’а і вона варта окремої згадки.
Атмосфера несе в собі ось цю невловиму магію тихого хутора в давнину. Десь там, де людина вже відвоювала собі комфортне проживання серед все ще достатньо дикої природи.
Місцевий “сільський затишок” дуже сильно нагадує мені одночасно Banished і The Long Dark у тих його моментах, коли ми у хорошому будинку із запасом дров і їжі, за вікном – хуртовина, і ми без поспіху пересиджуємо її перед вогнищем, просто насолоджуючись спокоєм.
Красива природа, лісоруби рубають дерево, мисливці впольовують дичину, “металеві” удари молотом долинають з кузні, а “приглушені” по камінню і дереву – з будівництва нової споруди. Іноді мені хотілося грати в Northgard як в такий собі SimCity, повністю забувши про існування якихось там ворогів.

Місцева музика вписується і підкреслює все вищеназване просто ідеально. Одного разу під час проходження кампанії я поставив гру на паузу. Гра зупинилася, але звучання весняної зливи і тиха мелодія – продовжилися. І це було так солодко, що хотілося записати собі окремо і слухати під хорошу книгу з келихом вина.
Підсумок
Я взяв Northgard на розпродажі з солідною знижкою, бо ця гра не нова. Її випустили у березні 2018. Завдяки цьому ми зараз можемо впевнено сказати, що розробники піклуються про своє творіння і працюють над ним і досі.
За час існування Northgard отримав кілька патчів і баланс-патчів, 5 Кланів в якості платних DLC (останній – буквально щойно) та новий режим “Завоювання”, який являє собою систему карт-випробувань, створену персонально для кожного Клану, з новими, незвичними цілями для перемоги і вашими особистими унікальними бонусами.

І зовсім не випадково 85% позитивних рецензій на Northgard було написано спільнотою Стіму за весь час, і 93% позитивних – за останні 30 днів. Якби моя воля, всіх розробників, подібних на Shiro Games, після смерті переносили б у золоті зали Вальхгалли і безкінечно частували свіжою дичиною і найкращим елем.
Northgard – дуже гарна, атмосферна, з шикарним саундтреком (який, я сподіваюся, якраз грає у вас в навушниках) стратегія, яка успішно втілює дуже важливий принцип: “легко навчитися, важко стати майстром”. В ній гармонійно поєднується спокій повільної розбудови селища посеред чарівної природи і драйв жорстоких боїв.
Я щиро раджу її всім любителям стратегій, а також поціновувачам скандинавського стилю, музики і міфології.
Цікавинка наостанок: North-gard. Корінь “gard” у скандинавських мовах означає сад, територію, а також твердиню або замок.
Мінімальні технічні вимоги:
Процесор: Intel i5 3.1 Ghz Quad core
Оперативна пам’ять: 2 GB
ОС: Windows 7 чи краща
Відеокарта: Nvidia GTX 660 / Radeon HD 7800 or better
Місце на жорсткому диску: 1 GB доступного місця
Як на мій смак, то партії тут часом навіть занадто швидкі – особливо коли граєш не-кампанію. Це трохи ламає елемент епічності, саговості і т. д. Але за атмосферою та характерами кланів гра пречудова. Особливо якщо врахувати ресурси студії, що її робила.
ПодобаєтьсяПодобається