RimWorld: новий клон Dwarf Fortress чи самобутня гра?

One comment

Нещодавно RimWorld – симулятор побудови колонії, розроблений Ludeon Studios – перейшов на стадію релізу. Його розробник уже відсвяткував продаж мільйонної копії, і це при тому, що гра у Steam коштує $30. Зважаючи на графіку (і дещо з ігроладу), RimWorld це допиляний напилком Prison Architect, але касовий успіх вказує, що розробник Тайнен Сільвестр з Ludeon Studios щось таки зробив дуже правильно.

Сьогодні ми з вами спробуємо розібратися, з чим саме автори вгадали і чому RimWorld це єдиний з нащадків Dwarf Fortress, який «злетів».

Що таке симулятор колонії?

«Тобі потрібен гном? Ось твій довбаний гном.
Хочеш кращої графіки?
Та іди ти!
Гноми можуть робити багато різних штук: наприклад копати.
От ти можеш копати?
Бляха, ні!
Іди грай у Dwarf Fortress

Зазвичай у своїх текстах я користуюся м’якшою лексикою, але цей мем ненав’язливо і відносно м’яко дає вам відчути усю дружню до гравця атмосферу першого симулятора колонії, який пізніше надихнув незліченну кількість розробників.

Суть гри полягає в тому, що для гравця генерується мапа світу, з його геологічними особливостями, унікальними біомами, флорою і фауною, та дається команда майбутніх колоністів, кожен з яких має свої навички та риси. Ці колоністи мусять, під наглядом гравця, збудувати собі житло, убезпечити себе від загроз зовнішнього світу, та створити достатньо комфортне середовище для життя, щоб не з’їхати з глузду та не перебити одне одного. (Спойлер: у Dwarf Fortress це все одно колись станеться, хоч ти що роби).

Особливістю ігроладу є те, що гравець (за певними виключеннями) не може напряму віддавати накази своїм колоністам. Він виконує, скоріше, роль управлінця, роздаючи завдання та призначаючи відповідальних за той чи інший вид роботи. Для гномів звична справа просто забити на надважливий проект та піти їстоньки чи бавитися з котиком… чи кришити у криваву кашу своїх співвітчизників, бо настрій зіпсувся. Як і в реальному житті, людський – чи то гномський – фактор є основною перепоною у досягненні мети.

Друга риса гри, яка запам’ятовується всім – це безліч, ні, БЕЗЛІЧ параметрів, що мусять бути враховані.  Погодні умови, температура, глибина, сила тяжіння, стан здоров’я та психіки гномів, десятки видів каменю, кожен з яких має свої унікальні властивості… з часом починаєш розуміти, чому гноми іноді влаштовують істерику через дрібниці. У світі Dwarf Fortress дрібниць нема, і чийсь котик який пішов у кращий світ, або невчасно натиснутий важіль може приректи усю колонію на швидку, болючу і дуже незвичну смерть.

Незважаючи на все це (а ще псевдографіку, яка відмальовується в OpenGL) – гра неймовірно популярна. Виграти у ній неможливо, як і в будь-якій пісочниці, але фанати створили кілька «дисциплін»: протриматися якнайдовше, відбудувати якусь історичну або вигадану локацію, грати по черзі, передаючи фортецю іншому через певну кількість ігрового часу, або навіть влаштувати якомога більш незвичну і видовищну загибель своєї колонії.

Dwarf Fortress з оригінальною псевдографікою та модом. Але справжні фанати модами, що додають притомну графіку не користуються!

Як ви уже зрозуміли, Dwarf Fortress – гра дуже специфічна. Проте сам формат будівництва колонії дуже сподобався гравцям, тому пізніше багато компаній-розробників намагалися повторити цей успіх, але з меншою кількістю параметрів, кращою графікою та не настільки кровожерливим ігроладом. Так з’явилися такі милі штуки як «Diggles: The Myth of Fenris» із мультяшною тривимірною графікою та племенами гномів-растаманів, а також Gnomoria (нині, нажаль, покинута) – ізометричний нащадок Dwarf Fortress, набагато легший для опанування.

Diggles та Gnomoria

RimWorld стала далеко не першою грою, яка спробувала посунути з трону свою прабабку. То чому ж це вдалося?

RimWorld: історія успіху

RimWorld, як і інші симулятори колоній, наслідує дух Dwarf Fortress. А що ж в них відрізняється? По-перше, це сеттінг. На відміну від інших наслідувачів, Ludeon Studios радикально змінили парадигму і створили світ класичної наукової фантастики з грімдарковими нотками Warhammer 40 000. Сценарій за замовчуванням передає нам в управління жменьку пасажирів космічного лайнера, що вижили після катастрофи і впали на невідому планету. Серед них будуть вправні шахтарі, жителі світів, що не розвинулися далі середньовічного рівня чи професійні колоністи, якщо вам пощастить – або ж дизайнери віртуальної реальності, пластичні хірурги та ефективні менеджери, якщо ні.

Дитинство бідолашної Ерін зробило її бездушною, зате навчило гарно стріляти по дорослим дядькам і тіткам.

Світ, заселений людьми, не є якоюсь цілісною формацію. Міжзоряний транспорт недосконалий і мандрівники проводять сотні років у криптосні. Кожна планета, за рідкісними винятками, живе сама по собі – десь все ще бігають з кам’яними сокирами, а десь створюють штучні віртуальні світи, повертають молодість та проектують роботів-убивць.  Ці роботи, а також біологічні мутанти, створені для війн Древніх, ворожі чи дружні штучні інтелекти та уламки прадавніх кораблів не лише генерують випадкові події для вашої колонії, але й надають глибини світові, в якому відбувалися і відбуваються набагато страшніші події, аніж вибух одного пасажирського лайнера. Науково-фантастичний сеттінг припав до душі дуже великій кількості фанатів, і саме його багато хто називає головною причиною вибору на користь RimWorld.

Інша риса, яка й підкорила вашу покірну – це рольовий елемент. Кожен колоніст – це не просто набір умінь та навичок. Його дитинство, світ походження та доросле життя визначають цей набір, а ще створюють йому повноцінну біографію, яка потім впливатиме і на його життя і на гру в цілому. Врятуватися можуть коханці, члени однієї родини, чи запеклі вороги… або серед ворожих аборигенів, що з’являться на горизонті колонії виявляться давно загублені родичі, що впали десь в іншій півкулі та були прийняті в місцеве плем’я. Історія колонії виглядає мов інтерактивна оповідь, де є місце і смішному і трагічному і до сліз людяному. Іноді навіть не віриться, що за всім цим криється нескладний ШІ та кілька випадково згенерованих рішень.

Щойно колоністи перетягли усе, що змогли врятувати, до нашвидкуруч зробленого укриття, як до них завітали. Хто це: гості чи розвідники ворожої фракції? Ми не знаємо…

Третя риса це, як не дивно, графіка. На відміну від класичної ізометрії, що більш-менш наслідувала графічні оболонки для Dwarf Fortress, Тайнен запозичив схематичні гладенькі моделі Prison Architect (як він сам визнає – через те, що недостатньо гарно вмів малювати, і з дозволу головного художника гри) та додав власної флори та фауни. Вибухлопи, бумщури та гігантські лінивці підкорюють серця своєю незграбністю та мультяшністю. Кожен біом має свою унікальну атмосферу: на льодовиках полюють білі ведмеді, у вогких болотистих джунглях змії чекають на здобич у високому підліску, а по лісах помірного поясу гуляють звичні нам вовки, зайці і білки.

RimWorld дуже влучно поєднує в собі складність обчислень і реалістичність усього, що відбувається у світі, запозичені від Dwarf Fortress, але при цьому його інтерфейс є набагато зрозумілішим. Поріг входження до гри набагато нижчий, підказки з’являються навіть частіше, ніж треба, а складність гри регулюється вибором «оповідача» – ШІ, що відповідає за частоту та загрозливість випадкових подій та загальну ворожість світу. Навіть психічні розлади, які щедро додавалися у кожній новій версії – ніби простого бажання вбивати своїх товаришів чи бігати голими по вулиці було недостатньо – виглядають не настільки катастрофічно, як у Dwarf Fortress.

Фібі – найбільш лояльна Оповідачка, яка не влаштує колонії спалах на Сонці, хрещенські морози і пошесть альфа-бобрів одночасно.

До того ж, розробники відкрили гру для створення модів та локалізації будь-якою мовою (українське ком’юніті, підтягуйтеся, роботи там ще багатенько!), тому перегравати її можна безліч разів. На базу RimWorld чудово лягають такі відомі сеттінги як Warhammer 40 000, Star Wars, Mass Effect та навіть світ міфів Ктулху. Через обмеження дерева технологій можна навіть зупинити розвиток планети на середньовічному рівні та пограти в класичне фентезі чи історичну кампанію.

Але мільйон копій?!

RimWorld, як не крути, починався як незалежний проект. Він пройшов 18 версій перед релізом, в кожній з яких гра переживала суттєві зміни. Незважаючи на разючу подібність до Prison Architect, з кожною зміною гра ставала дедалі більш самобутньою. Розробники неодноразово наголошували, що їх надихали саме історії, які розігруються на карті, а не суто механічна стратегія будівництва колонії. Саме на історії Ludeon Studios зробила акцент – і виграла. Це був їхній перший пункт на Kickstarter і схоже, що саме він допоміг блискавично зібрати потрібну для розробки суму.

Prison Architect i RimWorld. Знайдіть десять розбіжностей

Також, ніша симуляторів колонії не пов’язаних із середньовіччям чи фентезі-світами була пустою до того, як RimWorld її зайняв (Space Colony, звісно, є доволі популярною, проте ближчою до класичних стратегій).

Звісно ж, копітка робота, відкритість для модерів та жваве ком’юніті зробили свою справу також. Як і неймовірна удача, що супроводжувала RimWorld майже від початку його створення. Як би там не було – ця гра, схоже, проклала доріжку для цілого нового піджанру. Зараз їй на п’яти наступає Starmancer, який обіцяє все те саме (крім графіки, що повернулась до ізометрії), але у космосі і з мультиплеєром – адже відсутність мультиплеєра є чи не найбільшим болем фанатів RimWorld. Подивимося, чи вдасться комусь повторити рекорд Ludeon Studios за умов здорової конкуренції у межах жанру.

RimWorld можна придбати на Steam.

1 comments on “RimWorld: новий клон Dwarf Fortress чи самобутня гра?”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s