Game of Thrones: версія Telltale

Закриття студії TellTale Games стало неприємною несподіванкою і для багатьох працівників, і для прихильників ігор студії.  Ще кілька тижнів тому компанія наймала нових людей і говорила про майбутні проекти, а вже сьогодні кілька сотень з них шукають роботу.

Багато в чому доля розробників схожа на життя їхніх героїв із гри за мотивами “Пісні льоду та полум’я”. Ще недавно вони разом з усією Північчю святкували весілля Едмура Таллі та Рослін Фрей. Сьогодні голова їхнього роду мертвий, їхнього короля вбито, їхній замок окупований, а сім’я розкидана по всьому світу. Ні, йдеться не про Старків, а про маловідому читачам і глядачам родину Форрестерів, доля якої тепер залежить від дій кожного її члена заради спільного виживання. “Гра престолів” від TTG не переписує історію – вона пропонує поглянути на перевороти та війни Семи Королівств очима не дуже впливової, але дуже витривалої, як і вся Північ, сім’ї.

Остерігайтеся: у тексті чимало спойлерів щодо оригінальної історії “Пісні льоду і полум’я”!

У своїй адаптації Telltale Games вирішили приглянутися до подій відомої серії під новим кутом зору. Замість давати гравцям уже всім добре знайомих Старків, Ланністерів чи Грейджоїв, гра розповідає історію сім’ї Форрестерів, яких у книжках згадують лише один раз. Як і більшість сімей Півночі, Форрестери – вірні піддані Старків, а тому коли Роб Старк підняв повстання, вони не вагаючись долучились до його армії. Як і більшість сімей Півночі, після вбивства Роба на Червоному весіллі вони потрапили в немилість переможців, зокрема, параноїдальної королеви Серсеї та жорстокого Рамсея Болтона. І це все на фоні зими, яка невпинно наближається.

У Форрестерів залишилось дуже небагато засобів для виживання. Майже всі їхні впливові зв’язки зруйнувала війна, їхня невелика армія ослаблена боями, а без рішучого лідера жителі замку невпинно сперечаються про подальші дії. Їхнє найбільше джерело прибутку – залізна деревина – зменшилося вдвічі з приходом до влади над Північчю сім’ї Болтонів. Форрестери можуть покладатись лише на власні здібності, щоб забезпечити собі нових союзників.

Гравцям пропонують зіграти п’ятьма персонажами: дітьми вбитого лорда Форрестера Родріком, Мірою, Ашером й Ітаном, а також його сквайром Ґаредом Таттлом. Усі вони більшу частину часу діють у різних локаціях і мають окремі завдання. Ітан і Родрік намагаються вберегти родовий замок. Ашер подорожує по сусідньому континенту Ессосу у спробі знайти армію та заручитись підтримкою Дейнеріс Таргарієн. Міра грає у політичні ігри між Марджері Тірелл, Серсеєю та Тіріоном Ланністерами у Королівській Гавані. Ґареда ж відправили за Стіну на пошуки містичного Північного Гаю, а також дружби Джона Сноу і “воронів” з Нічної Варти.

Незважаючи на відстані між героями, рішення гравця впливають на всіх персонажів, тому для досягнення бажаного ефекту необхідно “координувати” їх між собою. Невідповідність у діях може спричинити занепад сім’ї. При передчасній смерті Форрестерів або Ґареда вам запропонують переграти сцену, хоча при цьому й привітають іконічним “valar morghullis”. З життями неігрових персонажів дещо легше – ваші рішення впливатимуть на їхню долю, але необов’язково залишати їх усіх живими.

Більшість дилем вимагають швидкої відповіді. Якщо вчасно не вибрати варіант поведінки, інші персонажі вважатимуть, що підопічні гравця промовчали, що також є своєрідною і часто не найкращою відповіддю. Окрім проблем вибору, ігролад “Гри престолів” включає в себе і QTE, наприклад, саме через квік-таймові сцени передано бойові ситуації. Невчасні реакції призведуть до ослаблення чи навіть смерті персонажа, а іноді і смерті інших.

Відомі герої саги Джорджа Мартіна – зокрема Дейнеріс і Джон Сноу – відіграють у сюжеті важливі ролі. З ними можна укласти союзи або ворогувати, обмінюватись послугами й інформацією, а також просити про допомогу для інших членів сім’ї. Уміння переконувати та своєчасно діяти дуже важливе для дипломатичних успіхів як всередині родового замку, так і за його межами.

Естетика гри досить точно наслідує серіал – результат співпраці розробників з каналом HBO. Пітер Дінклейдж, Ліна Хіді, Емілія Кларк та інші озвучують своїх персонажів, що надає грі особливої атмосферності. Сам замок Форрестерів не існує в екранізації, але його цілком можна туди помістити без порушень у дизайні. Музичні теми та заставки між епізодами також відповідають своїм телевізійним попередникам. Сюжет гри схожий на стиль самого Мартіна, де сцени переключаються з персонажа на персонажа та розповідають про дуже різні події, які пізніше вимальовуються в єдину картину.

Незважаючи на тісний зв’язок із серіалом, гра представляє досить свіжий погляд на його події. “Пісня льоду та полум’я” пропонує прихильникам широкий набір персонажів, але дуже мало з них є типовими, “звичайними” жителями Вестеросу – небагатими дворянами, селянами, міщанами, найманцями тощо, людьми без влади, армій чи драконів. Саме цю прогалину намагались заповнити творці “Game of Thrones: A Telltale Game”.

На відміну від багатьох ігрових адаптацій відомих книжок, фільмів чи серіалів, гра не змінила вже наявний сюжет і не являє собою продовження, а натомість дає гравцям нагоду пережити ті ж самі події невідомими для них персонажами. І хоча багато в чому Форрестери схожі на присутніх у франшизі особистостей, гра цілком передає враження, як це – бути маленькими піщинками у грі великих хижаків.