Battle for Azeroth: два місяці у новому експаці. Частина І

“Battle for Azeroth”, останнє доповнення World of Warcraft, стало найбільш очікуваним розширенням відомої ММО, якщо судити за кількістю проданих перед запуском копій. Водночас, щодо нового експаку є побоювання, що він буде і найгіршим.

Що приваблює і бентежить гравців у продовженні історії Азерот, розбиралась Архімаг Марта. Представляємо вам першу частину її вражень, присвячену ігровому світу, естетиці й унікальним особливостям “Битви за Азерот”. Обережно, у тексті є спойлери!

“Легіон” подарував нам можливість відвідати багато іконічних місць та грати з відомими персонажами, яких гравці пам’ятають і люблять ще з часів стратегій Warcraft. Ми побачили древнє місто Сурамар, очистили від демонів Гробницю Сарґераса, подорожували космосом й атакували Арґус. Ми оживили Іллідана Лютошторма, побороли Кіл’джейдена, знайшли після тисячі років Тураліона й Аллерію, познайомилися з самими творцями багатьох рас Азерот – титанами. А головне, ми допомогли ув’язнити Темного титана Сарґераса, і тепер його Палаючий Легіон більше не загроза нашому існуванню (принаймні, експаків так на 3 😉 ). Настав час повернутися додому та взяти участь у битві за Азерот.

Нова ера – нові випробування

Позбувшись найбільшої відомої зовнішньої загрози – Сарґераса – Орда вирішила позбутись і свого впливового сусіда по планеті – Альянсу. На жаль для Сильвани Вітрогін, її плани з убивства лідерів нічних ельфів і захоплення їхньої столиці закінчилися невесело для обох фракцій: Дарнас і Лордерон знищенні, бліцкриг не вдався. А це означає, що нам потрібні нові союзники.

На переговори з потенційними новими членами фракцій і посилають гравців. Альянс спробує відновити дружні стосунки з жителями батьківщини Джайни Праудмур – Кул-Тірасу, а Орда намагатиметься встановити зв’язок з недавніми ворогами – тролями Зандалару. Обидві острівні країни мають свої проблеми та погодяться на співпрацю лише у випадку, якщо герої зможуть довести, що здатні запропонувати щось взамін.

Водночас, меч Сарґераса досі пронизує кору нашої планети. Азерот страждає у конвульсіях, але, здається, це не надто бентежить більшу частину її жителів. Місію врятувати душу титанки нашого світу взяв на себе Маґні Бронзобородий з друїдами та шаманами, і, як благородні лицарі, ми допомагаємо їм у цьому ділі у вільний від міжфракційної війни час.

Нові континенти

Уперше в історії Воркрафту гравці Альянсу й Орди мають майже повністю різні зони й історії, окрім невеликої кількості нейтральних квестів. Важко уявити і більш різні континенти, ніж Зандалар і Кул-Тірас. Перший – тепла острівна імперія древньої цивілізації, колись шанованою по всій Азерот, другий – скромний прихисток гартованих негодою моряків і їхнього величного флоту.

Зандалар вражає своєю яскравістю. Це – край контрастів, де від розкішних зелених джунглів до білих пустельних пісків один крок. Тут рай для найрізноманітніших створінь, адже Зандалар – батьківщина багатьох божеств самого життя, “лоа”. Окрім тролів, з розумних рас країну населяють войовничі змії сетраки та лисицеподібні вульпери, а також схожі на черепах тортоллани.

Столиця Зандалару – Дазар’Алор – захоплює подих розкішністю та пишністю. Одразу відчутно, що золота у зандаларців завжди вистачало. Як і в інших трольських цивілізаціях, тут можна простежити мотиви культур знайомих нам інків і майя. Повсякденне життя переповнене ритуалізмом і магією: зандаларські тролі, як ніякі інші, відчувають міцний зв’язок зі своїми лоа.

Окремої уваги заслуговують зандаларські динозаври. Тут їх можна побачити всіх видів і кольорів, а для тролів вони вже давно стали звичними улюбленцями, пристосованими до війни, торгівлі та мисливства. Резан, могутній лоа-тиранозавр, є покровителем місцевої королівської родини.

 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Зандаларські динозаври. При великому бажанні, можна кількох здобути і для себе

На відміну від Зандалару, Кул-Тірас виглядає досить скромно. Природа не побалувала його теплим кліматом, але кул-тірці знайшли вихід у розвитку морської справи. Їхній флот багато зробив для перемоги Великого Альянсу під час Другої війни з Ордою. Повага до моря та кораблів відчутна в усіх проявах кул-тірської культури. Їхні традиції – давні та таємничі, поєднання виняткової практичності з моряцькою забобонністю.

Боралус, столиця Кул-Тірасу та родове гніздо Праудмурів, є добре укріпленим морським портом. Чужинців неохоче пускають поза стіни пристані. Корабельна тема присутня як і у вигинах дахів, вікон і дверей, так і в інтер’єрі будинків міста. Розташоване між берегами Тіраґардської протоки, воно виглядає велично та неприступно.

Усі острови Кул-Тірасу майже повністю покриті горами й узгір’ями. Тут часто падають дощі, на вершинах гір є вічні сніги, а долини нерідко заповнені туманом. Водночас, місцевостям вдається видаватись дуже вільними і просторими, а з різних вершин можна побачити мальовничі краєвиди. Цікаві до всього тортоллани прижились і в такій суворій місцевості.

Нові особливості доповнення

“Битва за Азерот” представила гравцям два види унікального для експаку контенту: воєнні фронти (warfronts) й острівні експедиції (island expeditions).

Як працюють воєнні фронти, достеменно знають, мабуть, лише ті, хто їх створив. З точки зору гравців картина дуже розмита. Кожен патч Орда й Альянс б’ються за певну територію на карті Азерот. Кожна сторона конфлікту збирає ресурси, щоб “профінансувати” армію своєї фракції на фронті. Ресурси збирають усім регіоном – у нашому випадку, всією Європою. Коли ресурсів достатньо, фракція йде в наступ, у якому запрошують взяти участь гравців, щоб захопити позицію противника.

Після успішної атаки арміям дають деякий час на відпочинок, а тоді вже інша фракція збирає ресурси для свого війська, яке має відвоювати їхню фортецю та вигнати противника з краю. Очевидно, таким чином розробники намагаються тримати сили у балансі, хоча, можливо, під кінець патчу ми дізнаємось, хто все ж таки виграв.

Сама зона на час конфлікту наповнена рідкісними створіннями, які дають гравцям змогу вполювати собі скакунів, домашніх улюбленців, іграшки, а також незмінну радість кожного героя – броню.

Збір ресурсів не є чимось особливим, але досить корисний для економічного аспекту гри. “Збирачі” просять дати їм виготовлені гравцями предмети низького рівня з різних професій. Це дозволяє гравцям позбутися вже непотрібних їм матеріалів, продаючи свою продукцію іншим, а не накопичувати гори непотребу в банку.

Як елемент гри, самі по собі фронти особливо не вражають.

По-перше, коли опиняєшся у сценарії наступу, не зовсім зрозуміло, що саме потрібно робити, бо, на відміну від звичайних сценаріїв, тут забули додати інструкції.

По-друге (і це дивно), вони не є ПвП (player vs. player) контентом, що значно послаблює враження боротьби з протилежною фракцією.

По-третє, вони неймовірно розтягнуті. Більша частина часу йде на очікування, коли захоплені будівлі принесуть достатньо доходів, на які можна найняти нових солдатів. У цілому, сама ідея такого групового контенту цікава, але її втілення себе не виправдало.

Острівні експедиції – це недовгі сценарії для груп з трьох гравців. Орда й Альянс посилають свої кораблі у пошуках нових покладів азериту, який вони використовують для створення винятково потужної зброї (примітка Архімага: особисто я не можу осягнути, як можна видобувати кров власної планети для того, щоб робити з неї зброю. Хіба нам усім від того не гаплик? Чому, Сильвано, чооомуууу???)

Завдання гравців – назбирати необхідну кількість азериту, перш ніж це зробить команда з протилежної фракції. Азерит можна здобути, вбиваючи острівних створінь і членів протилежної команди, видобуваючи його з жил, знаходячи скарби тощо. Також є багато різних острівних квестів, за виконання яких можна отримати цей цінний мінерал. Деякі з квестів і скарбів вимагають спеціальних предметів або дій, про які потрібно здогадатись і їх знайти/виконати. Багато додаткових особливостей приховані в нетрях острівних зон, і про них гравці ще повністю не здогадалися.

Грати можна як проти груп з мобів на різних рівнях складності, так і проти інших гравців. Для більшої ефективності видобутку на кораблі команди є продавець спеціальних предметів, які полегшують здобування азериту – від дрібничок, що дають невидимість, до бомб майже атомної сили.

За вдале проведення операції гравців нагороджують дублонами, улюбленцями та скакунами. На початку доповнення острови були не надто приємним досвідом, але розробники досить швидко їх відшліфували та збалансували. В цілому, у компанії друзів це непогане дозвілля, хоча велику роль грає асортимент продавця кожного тижня.

На цьому ми завершимо огляд змін, яких зазнав світ гри. Незабаром у другій частині – враження Архімага від змін безпосередньо в ігроладі, а також про нові підземелля та перший рейд.

Допомога з перекладом імен і назв – проект “Коло вогнища”.

Графічні матеріали здобуті з допомогою гільдії “The Lemmings” (Draenor-EU), з якою Архімаг поділяє більшість своїх пригод у WoW.